Метелик

Цього дня Ілля вперше побачив метелика, а метелик, що очевидно, вперше побачив Іллю. Цілком можливо, що Ілля був першою людиною, яку побачив метелик у своєму короткому житті. Був кінець червня, погода пестила ніжні дитячі обличчя і створювала цілком комфортні умови для гусеней, аби ті перетворювалися на метеликів. Ілля сидів у коротеньких бавовняних штанцях, кольору своїх очей, на гарячому піску, який його тато спеціально для Іллі натягав відрами з річки, посеред дачної дільниці і глипав очима. Метелик не затримався біля Іллі на довго і, сполоханий дідом, полетів далі.

Дід в цей час прополював грядки помідорів і наспівував щось зі своєї улюбленої опери «Катерина». Бабуся у нього так колись й закохалася: у молодого, гарного, на сцені маленького театру з виконанням великої опери.  З того часу, казали, що він нічого іншого й не співав. Та ніхто й не знає, чи співав він іще щось до знайомства з бабусею.

Дід ретельно висмикував бур’яни з землі й кидав їх на купу. Коли він знаходив хробака, чи щось інше, але не менш цікаве, у корінні буряну, то приносив це Іллі. З усього того, що познаходив дід, Іллю найбільше вразив товстенний довжелезний кільчатий хробак, що звивався спочатку, а потім звернувся у дідових руках у вузлик і застиг, доки Ілля не вкинув його у землю.

Ілля завжди був галасливою дитиною. Перший тиждень після його народження мама з татом не могли спати, бо Ілля галасував і верещав. Він не плакав, як будь-яка пересічна дитина, він сміявся і радів, видавав такі звуки, ніби розмовляв із кимось. Загалом наводив жах своєю незвичною поведінкою на своїх молодих недосвідчених батьків.

От і тепер він голосно викрикував якісь, позбавлені для стороннього слухача сенсу, слова.

Того дня Ілля навчився складати конструктор. Ось тут можна побачити яку цікаву піраміду він побудував, бачиш?

На неї ще потім сів метелик. Ілля так завзято відганяв його, що піраміду довелося перебудовувати.

*

«Мам, а що було цього дня?» - спитав Ілля, дістаючи з альбому наступну світлину.